- іновірець
- -рця, ч., заст.Чужовірець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
іновірець
Смотреть что такое "іновірець" в других словарях:
іновірець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
іновірець — иновірець (людина, що належить до иншого віросповідання), чужовірець; бусурма[е]н (перев. про магометанина); невірний; ґяур (у магометан); нехристиянин, невіра, нехрист (той, хто не належить до християн) … Словник синонімів української мови
іновірка — и. Жін. до іновірець … Український тлумачний словник
иновірець — див. іновірець … Словник синонімів української мови
невіра — I (відсутність віри, упевнености, переконаности в чому н.), невір я, безвір я, невірство; маловір я (недостатність віри в що н.); скептицизм, скепсис (критично недовірливе ставлення до чого н.) Пор. зневіра, недовір я II ▶ див. іновірець,… … Словник синонімів української мови
невірний — 1) (непостійний у стосунках з ким н., який порушує довіру, вірність, дружбу); зрадливий (який зрадив / зраджує в коханні, дружбі) Пор. ненадійний 1) 2) див. іновірець … Словник синонімів української мови
бусурман — мана, ч. Пр. Іновірець (вживається як лайливе слово). Ты, Бусурмане, иди мі гет з хыжы! … Словник лемківскої говірки
